Материалы
Сталеві з розтяжками
Основним призначенням димових труб є виведення газів (продуктів згоряння палива). Разом з ними через трубу видаляються дим, сажа, попіл і кіптява, які, при неправильному формуванні внутрішньої поверхні димоходу, можуть осідати на його стінках, ускладнюючи надалі проходження газів. Щоб цього не сталося, необхідно робити внутрішню поверхню димарів якомога більш рівною і гладкою, без вибоїн, щілин і виступів, щоб сажі і кіптяви не було за що «зачепитися». Але неприпустимо вирівнювати внутрішню частину димової труби глиною, тому що вона погано проводить тепло і може викликати появу конденсату і відволожування труби, що в результаті загрожує поганою циркуляцією повітря (тяги).
Ще одним призначенням димових труб є забезпечення нормальної тяги в печі, яка знаходиться у прямому співвідношенні з товщиною та висотою димохідного каналу. Температура продуктів згоряння на виході з труби може перевищувати 373 К, що дозволяє створювати в опалювальній конструкції природну тягу шляхом заміщення гарячих шарів повітря холодними. У зв'язку з цим товщина стінок димової труби повинна бути не менше ніж у півтори цеглини (ідеальне співвідношення для труб корінного типу), а висота - в 5 метрів і вище, рахуючи від колосникової зони.
Все частіше на заміну димовим трубам із цегли приходять збірні теплоізольовані металеві труби. Вони монтуються з типових елементів заводського виробництва, які необхідно кріпити через кожні 150 см до стін або інших споруд, оскільки вони не є самонесучими конструкціями. Переважно такі труби випускаються з алюмінію (зовнішня частина) та кислотостійкої нержавіючої сталі (внутрішня частина). Простір між ними заповнюється спеціальним теплоізоляційним матеріалом. Конструктивно теплоізольована сталева димова труба горищного типу складається з (опис ведеться зверху донизу):
- дефлектора;
- кінцевого елемента;
- проміжного елемента;
- проміжного елемента з очисним каналом;
- кріпильної рами (основа димаря, що починається з горищних перекриттів);
- перерізу теплоізольованої труби;
- проміжного елемента з підведеним патрубком;
- нижнього елемента з очисним каналом труби, що починається з рівня підлоги.
Оголовок димової труби з лужить багатьом цілям: захист від снігу та дощу, збільшення тяги, прикраса даху.
До основних проблем димових труб відносяться: відкладення зсередини, які скорочують переріз димоходу, та руйнування зсередини та зовні самої труби під дією агресивних димових газів та вітрового навантаження.
Димові труби потребують постійного догляду - без цього вони швидко втрачають робочу здатність, засмічуючи і забиваючись сажею і кіптявою. Чищення димарів необхідно проводити до або після опалювального сезону, тобто в той час, коли вони не функціонують. Своєчасне обстеження труби дозволяє виявити дефекти, що виникли, і забезпечити нормальну циркуляцію повітря в опалювальній споруді. Догляд за димарем передбачає перевірку приєднань (патрубка, гільзи) і того, чи немає будь-яких виступів, що перешкоджають подачі кисню. При виявленні тріщин у трубі їх необхідно усувати, оскільки потрапляння в них вологи може призвести до повного руйнування труб у холодний період, коли вода в них, замерзнувши, розширить шви. Розчин зі швів замінюють кожні п'ять-десять років, що входить до капітального ремонту димових труб. Профілактичне чищення труб передбачає виведення з каналу попелу, сажі та кіптяви, що осіли на його стінах.
Сталеві в каркасі
Основним призначенням димових труб є виведення газів (продуктів згоряння палива). Разом з ними через трубу видаляються дим, сажа, попіл і кіптява, які, при неправильному формуванні внутрішньої поверхні димоходу, можуть осідати на його стінках, ускладнюючи надалі проходження газів. Щоб цього не сталося, необхідно робити внутрішню поверхню димарів якомога більш рівною і гладкою, без вибоїн, щілин і виступів, щоб сажі і кіптяви не було за що «зачепитися». Але неприпустимо вирівнювати внутрішню частину димової труби глиною, тому що вона погано проводить тепло і може викликати появу конденсату і відволожування труби, що в результаті загрожує поганою циркуляцією повітря (тяги).
Ще одним призначенням димових труб є забезпечення нормальної тяги в печі, яка знаходиться у прямому співвідношенні з товщиною та висотою димохідного каналу. Температура продуктів згоряння на виході з труби може перевищувати 373 К, що дозволяє створювати в опалювальній конструкції природну тягу шляхом заміщення гарячих шарів повітря холодними. У зв'язку з цим товщина стінок димової труби повинна бути не менше ніж у півтори цеглини (ідеальне співвідношення для труб корінного типу), а висота - в 5 метрів і вище, рахуючи від колосникової зони.
Все частіше на заміну димовим трубам із цегли приходять збірні теплоізольовані металеві труби. Вони монтуються з типових елементів заводського виробництва, які необхідно кріпити через кожні 150 см до стін або інших споруд, оскільки вони не є самонесучими конструкціями. Переважно такі труби випускаються з алюмінію (зовнішня частина) та кислотостійкої нержавіючої сталі (внутрішня частина). Простір між ними заповнюється спеціальним теплоізоляційним матеріалом. Конструктивно теплоізольована сталева димова труба горищного типу складається з (опис ведеться зверху донизу):
- дефлектора;
- кінцевого елемента;
- проміжного елемента;
- проміжного елемента з очисним каналом;
- кріпильної рами (основа димаря, що починається з горищних перекриттів);
- перерізу теплоізольованої труби;
- проміжного елемента з підведеним патрубком;
- нижнього елемента з очисним каналом труби, що починається з рівня підлоги.
Оголовок димової труби з лужить багатьом цілям: захист від снігу та дощу, збільшення тяги, прикраса даху.
До основних проблем димових труб відносяться: відкладення зсередини, які скорочують переріз димоходу, та руйнування зсередини та зовні самої труби під дією агресивних димових газів та вітрового навантаження.
Димові труби потребують постійного догляду - без цього вони швидко втрачають робочу здатність, засмічуючи і забиваючись сажею і кіптявою. Чищення димарів необхідно проводити до або після опалювального сезону, тобто в той час, коли вони не функціонують. Своєчасне обстеження труби дозволяє виявити дефекти, що виникли, і забезпечити нормальну циркуляцію повітря в опалювальній споруді. Догляд за димарем передбачає перевірку приєднань (патрубка, гільзи) і того, чи немає будь-яких виступів, що перешкоджають подачі кисню. При виявленні тріщин у трубі їх необхідно усувати, оскільки потрапляння в них вологи може призвести до повного руйнування труб у холодний період, коли вода в них, замерзнувши, розширить шви. Розчин зі швів замінюють кожні п'ять-десять років, що входить до капітального ремонту димових труб. Профілактичне чищення труб передбачає виведення з каналу попелу, сажі та кіптяви, що осіли на його стінах.
Нержавіючі димарі
При будівництві котелень необхідно дотримуватись екологічних норм. При спалюванні будь-якого виду палива в атмосферу відбувається викид продуктів згоряння, які видаляються через димохідні системи.
Головне призначення димаря - це хороша тяга від котла, яка залежить від діаметра та висоти труби. Температура димових газів при згорянні палива – висока, тому необхідно використовувати міцний матеріал. На нашому виробництві для виготовлення елементів димоходів застосовують кислотостійку та жароміцну нержавіючу сталь. У той час, коли ціна на газ збільшилася, в Україні почали переобладнати газові котельні на твердопаливні з використанням біомаси як основне та резервне паливо. За підрахунками Біоенергетичної асоціації України, на біопаливі працює дві з половиною тисячі котелень.
Багаторічний досвід фахівців нашого підприємства дозволяє здійснювати комплекс послуг з виробництва димоходів великих діаметрів з нержавіючої сталі для промислових котелень на твердому, рідкому та газовому паливі. Важливий фактор, який впливає на енергоефективність, — це ККД котельні. Тому правильно підібраний діаметр труби і висота димоходу дуже впливає на хорошу тягу, забезпечення швидкості потоку розсіювання шкідливих продуктів горіння.
Визначення діаметра, а також висоти димаря проводять двома способами:
- Димар з природною тягою. Проводять аеродинамічний розрахунок з огляду на розсіювання шкідливих речовин в атмосферу;
- Димар зі штучною тягою. Враховують нормативні акти розрахунку концентрації шкідливих речовин у атмосферу, які у викидах, і навіть санітарних норм проектування.
При вирішенні технологічних та інженерних завдань з енергоефективності котелень також враховують: вибір палива, його складування та зберігання; теплову схему котельні; встановлення приладів комерційного обліку; диспетчеризацію, контроль та віддалене регулювання; вибір котельного та насосного обладнання; встановлення водопідготовки та очищення води; регулюючі пристрої та трубопроводи; теплову ізоляцію та тепловіддачу обладнання.